Душевність їжі. Мама-мія.

Працювати за двох/трьох то для мене вже абсолютно нормальна практика. Від різноманіття мов в моїй голові часом заварюється така каша, що жодні злаки не можуть навіть зрівнятись)) Щоденні робочі забіги виїдають всю мою суть і у більшості випадків під кінець дня мої внутрішні батарейки сідають, невпинно просячи підзарядки.
Здобути енергію можна в гарних стосунках (розмовах), доброму кіно, поглинаючій музиці та смачній їжі. Остання займає в мене надзвичайно важливу нішу. І то все дарма, що я обіцяла собі не їсти після 6-ї, а тим більше щось що має корінь "мука" та "вуглеводи")))))
Підзаряджальним допінгом сьогодні була піцца. І як на мене найдобріша вона в мережі сімейних ресторанів "Мамаміа". Окрему "п'ятірочку" від мене заслуговує гостра оливкова олія за фірмовим рецептом.
Тож смикайте за руки/ноги своїх друзів і гайда до найближчого закладу вище сказаної піццерії, а ми тим часом будемо напагатись не тріснути від душевності. Добре що в машині їздить Фестал)

 

Моя улюблена піцца - Фірмова "Мамамія", хоча сьогодні ми зробили ставку на розмір, і обрали "Італійську ХL". Чудовий варіант, коли хочеться відразу всього.

Для шанувальників червоного - калишок сухого кімнатної температури.

Cheers!!!

На сніданок до Києва. Частина 1

Ходити на сніданки - це дуже гарна штука. І це може стати, певно, найкращою сімейною традицією. Тим більше у Києві є купа достойних закладів, котрі пропонують надзвичайно смачні ранкові їства. Самий величезний плюс відвідування різноманітних кафе/ресторанів у ранковий час - то повна відсутність людей. Мінус - більшість закладів відкриває свої двері ближче до часу ланчу.

Локація: Кафе: "Любовь-Морковь"
Розташування: Поділ 
Середня вартість сніданку (за двох): 150 грн
Час сніданків: з 9:00 до 12:00

Традиційним ранковим напоєм для нас є чай, хоча в цьому закладі його можна замінити на каву/капучіно.

Для діток є хороша забавка у вигляді олівців, розмальовок. Хоча ми такими справами теж не нехтуємо)

Яйця-пашот запечені на тостах з беконом і соусом Бернес. Подаютьсяґ з зеленим салатом

Омлет "Чотири сири" з тостами

Поїли, можна їхати спати) Субота без роботи - це добро)

Coffee festival на Платформі

- Хто не любить каву навіть на запах? 
- Ліна
- Хто піде на кавовий фестиваль?
- Ліна 
- Хто молодець?
- Ліна)

З приходом тепла робити різноманітні вилазки стало набагато простіше. Ми всі на силу витримали ті стіни, котрі оточували нас в зимовий час усюди. Тому тепер можна скидати з себе зайві речі, брати купку добрих людей і відвідувати самі цікаві місця.
Я бувала на фестивалі кави у Львові. Тому була завчасно готова до аромату, котрий тебе пронизує наскрізь. І ти потім ще довго пахнеш, наче щойно відкрита баночка "Якобс". Серйозно, моя куртка пахне ще й досі.

 Величезним мінусом подібних заходів то є - шалені черги. Поки наш друг стояв у черзі його дитина встигла прокинутись, поїсти, помалювати, посидіти і знову лягти спати)))

Дорогу весні

До Києва весна дійшла з запізненням. Хоча зайшла з широкими обіймами. Вулиці відразу наповнились людьми, заклади почали відкривати літні майданчики, вуличні музики додали веселого різнобарв'я в свій щоденний репертуар... Київ зняв з себе шалене зимове хутро і вдихнув на повні груди. Разом з містом вдихнули і його мешканці. Вдихнули свіжості, нових ідей та гарних надій.
Моя весна теж прийшла. Певно найкраща весна за всі мої 28. Та сама, коли маєш цілу купу ідей, перспектив і гарного настрою. Саме час аби завести свій блог, котрий буде присвячений нічому іншому окрім весни в душі. Форева.
"Мої темні, блакитні хвилі" - то домівка теплих знімків, смачного їства і невимовно крутих людей. І хай вас не лякає слово "темні", тому що чим темніший колір, тим він глибший. А глибину душі, смаку, знань я ціную більше всього. Тому шуміть мої темні, блакитні хвилі... Шуміть з усіх сил...

Поділ. Київ. Весна 2016

Так виглядають люди, котрі спробували пиріжки у "Пиріжковій Тьоті Клари"